Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus.
Хто переносить вірус:
- дикі тварини (основна ознака — втрата страху перед людиною);
- домашні тварини.
Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:
- укус;
- подряпину та мікроушкодження шкіри;
- потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
Симптоми сказу
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці.
Перші симптоми хвороби – поколювання, свербіння у місці укусу. Також можуть виникати симптоми, що нагадують грип, – лихоманка, головний біль, м’язові болі, втрата апетиту, нудота і втома.
Через кілька днів розвиваються неврологічні симптоми:
- дратівливість та агресивність;
- хаотичні рухи та збудження;
- розгубленість, галюцинації;
- м’язові спазми й незвичайні пози;
- судоми;
- слабкість або параліч (коли людина не може перемістити частину тіла);
- надзвичайна чутливість до яскравого світла, звуків або дотику;
- вироблення надміру слини, м’язові спазми в горлі, утруднене ковтання;
- страх задихнутися, гідрофобія.
У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально.
Як запобігти сказу:
- вакцинувати домашніх тварин;
- триматися і тримати домашніх тварин якнайдалі від диких тварин;
- невідкладно звертатися за медичною допомогою після потенційного контакту.
Перша медична допомога після укусу
Якщо вас укусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна) негайно зверніться до лікаря!
Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.
Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.
Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.
У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини.
Таких щеплень має бути шість за призначення вакцини Індіраб: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні,або по іншій схемі при застосуванні іншої вакцини.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
